Карл Гуннар Мюрдальнародився в селі Сольварбо (Швеція). Навчався у Стокгольмському університеті, який закінчив у 1923 році з дипломом юриста. Протягом 1925–1930 років він вивчає економіку в цьому ж університеті та продовжує займатися науковими дослідженнями в Англії, Німеччині, Франції та США.

Після закінчення навчання Г. Мюрдаль працює викладачем політекономії. У 1927 році йому присвоєно науковий ступінь доктора економічних наук. Його докторська дисертація «Ціноутворення – фактор зміни», присвячена аналізу проблем грошової рівноваги і вважається початком формування шведської (стокгольмської) школи політекономії.

З 1930 року Г. Мюрдаль переїжджає до Женеви, де працює професором в інституті міжнародних відносин. У 1933–1938 роках Мюрдаль працює консультантом уряду Швеції з економічних, соціальних і податкових питань.

У 1943 р. Г. Мюрдаля було направлено до США в якості економічного радника консульства Швеції. З 1947 р. він працює в Економічній комісії ООН у Європі, генеральним секретарем він був протягом десятиріччя. На цій посаді він активно виступав за розвиток торгівлі між Заходом і Сходом. Діяльність експертів в ООН на чолі з Г. Мюрдалем сприяла усвідомленню необхідності вирішення соціальних питань для прискорення економічного становлення країн, що розвиваються, привернула увагу до важливості збирання інформації для соціальної статистики, її інтеграції з господарськими планами.

Отримавши 1961 р. звання професора міжнародних економічних відносин, Мюрдаль стає засновником та директором Інституту досліджень світової економіки.

Г. Мюрдаль був професором Стокгольмського університету, і одночасно працював в якості запрошеного професора за кордоном, в тому числі в Каліфорнійському (1973–1974) і Нью-Йоркському університетах.

Г. Мюрдаль отримав разом із своєю дружиною А. Реймер Міжнародну премію миру. Він був членом Британської академії наук, Американської академії наук і мистецтва та Шведської королівської академії наук.

Г. Мюрдель вважається одним з найбільших науковців у галузі економічного аналізу. Він був одним з перших, хто з наукової точки зору підійшов до проблеми невизначеності та ризику в мікроекономіці, розвинув теорію Вікселя про процентну ставку та кумулятивні процеси, ввів багато нових понять в науку економіки, які вже стали загальноприйнятими.

У своїх працях Г. Мюрдаль один з перших запровадив поширений нині метод аналізу на основі відмінності величин «ex ante» (тобто передбачуваних, запланованих) і «ex post» (тобто фактичних, реально здійснених). Адже фактично зроблені інвестиції збігаються з фактичними заощадженнями, але для передбачуваних величин такого збігу не існує.

Праці шведського економіста та соціолога Г. Мюрдаля мають широку популярність в усьому світі. Серед багатьох складних і актуальних проблем сучасності основне місце в його творчості посідають проблеми нерівномірності соціального та економічного розвитку в масштабі планети, проблеми розвитку країн, що звільнилися від колоніальної залежності, країн т.зв. «третього світу». Центральною проблемою вчений вважає індустріалізацію. Необхідним і вирішальним фактором для її вирішення Г. Мюрдаль називає націоналізм. Він переконаний, що співвідношення в розподілі матеріальних благ і виробничих ресурсів між багатими країнами Півночі та бідними країнами Півдня все більше погіршується – бідні стають біднішими, а багаті – багатшими. Причину зростаючого розриву між бідними й багатими країнами він вбачає в «колоподібному й кумулятивному впливі індустріалізації». Примітивні соціально-побутові умови для населення, низька продуктивність праці, погана організація виробництва і викликана всім цим масова убогість відлякують іноземних інвесторів. Відсутність інвестицій стає причиною відсутності розвитку й зростання злиденності. У результаті утворюється circulus viciosus (зачароване коло), з якого слаборозвинені країни самостійно вийти не можуть (колоподібний вплив).

Світовий ринок, включаючи ринок капіталу, не може відновити рівновагу між Північчю і Півднем. Капітал має тенденцію перетікати туди, де вже високий рівень індустріалізації та створені необхідні соціальні й технічні передумови та умови його успішного застосування. Тим самим індустріально розвинені регіони набувають подальшого розвитку. Розрив між індустріальними країнами і країнами, що розвиваються, поглиблюється (кумулятивний вплив).

Нинішній стан країн, що розвиваються, підкреслює Мюрдаль, – це положення запізнілих, таких, що наздоганяють, він видається значно важчим, ніж положення європейських країн або США напередодні індустріальної революції. Процес індустріалізації та модернізації в країнах, що розвиваються, супроводжують зовсім інші соціальні умови, ніж ті, що існували в Європі XVIII століття. Тому вважається зовсім неймовірним, що господарський розвиток у країнах третього світу без необхідних заходів державного втручання досягне сучасного рівня високо індустріальних країн.

Г. Мюрдаль переконаний, що саме за допомогою націоналізму як об’єднуючої та мобілізуючої ідеї можна створити передумови, що уможливили б розрив зачарованого кола злиденності та «недорозвинення». Він рекомендує заходи централізованого регулювання, розраховані на цілеспрямоване й планомірне перетворення соціальної структури та необхідних переконань у свідомості населення. Без нової ціннісної орієнтації, без нової професійної та трудової етики, без нової соціальної системи, що має власну систему виховання, усі спроби індустріалізації в країнах, що розвиваються, приречені на невдачу.

Таким чином, Г. Мюрдаль переконаний у необхідності створення та впровадження за допомогою держави нового «секуляризованого» віровчення, що ґрунтується на почуттях націоналізму як необхідної умови мобілізації населення країн третього світу на проведення індустріалізації.

Націоналізм, вважає Г. Мюрдаль, здатний стати рушієм індустріального розвитку. Однак, вирішальне значення при цьому мають політична стабільність і стійкість положення панівної соціальної та політичної еліти. Країнам, що розвиваються, сьогодні, як це було раніше в Японії, необхідні авторитарні заходи державного управління, які повинні створити передумови для індустріалізації. Тільки планомірна та керована переорієнтація від традиційних ціннісних і релігійних уявлень населення на сучасні, секуляризовані, тобто на раціонально орієнтовані, цінності створює в цих країнах передумови їх модернізації. Без такої переорієнтації соціальний економічний розвиток цих країн успіху не матиме.

Г. Мюрдаль сформулював методологічні принципи стокгольмської школи та ідейно-теоретичні основи заходів уряду соціал-демократів. З його ім’ям  пов’язана розробка різних соціал-демократичних варіантів концепції змішаної економіки.

Нобелівська лекція

·       MyrdalGunnar.TheEqualityIssueinWorldDevelopment[Електронний ресурс / NobelMemorial Lecture. – 1975. – March17.– Режим доступу:  http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/1974/myrdal-lecture.html

 

Проблеми нерівномірності соціального та економічного розвитку в масштабі планети

·         МюрдальГ. Мировая экономика. Проблемы и перспективы : пер. с англ. / Г. Мюрдаль. – М. : Изд-во иностр. лит., 1958. – 555 с.

·         МюрдальГ. Современные проблемы «третьего мира» : сокр. пер. с англ. / Г. Мюрдаль ; общ. ред. Р.А. Ульяновский. – М. : Прогресс, 1972. – 767с.

·         МюрдальГ. Проблема равноправия и ее роль в мировом развитии / Гуннар Мюрдаль // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. : Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. Т. V, кн. 1. Всемирное признание. Лекции нобелевских лауреатов / [отв. ред. Г. Г. Фетисов]. – М. : Мысль, 2004. – С. 189 – 213.

·         MyrdalGunnar. An international economy: problems and prospects [Електронний ресурс]/ Westport : Greenwood press, 1978. – 381 p. – Режим доступу:  http://www.jstor.org/stable/2008926

·         MyrdalGunnar. Social Trends in America and Strategic Approaches to the Negro Problem [Електронний ресурс]/ Phylon. – 1948. -  Vol. 9. - № 3, 3rd Quarter. – Режим доступу: http://www.jstor.org/stable/271203

·         MyrdalGunnar. EconomicTheory and Underdeveloped Regions [Електронний ресурс] / Gerald Duckworth, 1957. – Режим доступу: http://duncankennedy.net/documents/Is-Pal/Second-Syllabus/G.%20Myrdal,%20Economic%20Theory%20and%20Underdeveloped%20Regions.pdf

·         MyrdalGunnar. Twenty Years of the United Nations Economic Commission for Europe [Електронний ресурс]/ InternationalOrganization. – 1968. – Vol 22. – № 3 (Summer, 1968). – Режим доступу:   http://www.cvce.eu/content/publication/2002/3/1/3c6f9ea0-f484-47f9-a4d1-2a2dfe7e67e9/publishable_en.pdf

 

Теорія грошей та аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних явищ

·         MyrdalGunnar. Fiscal Policy in the Business Cycle [Електронний ресурс]/ TheAmerican Economic Review. – 1939. – vol 21. – № 1. – Режим доступу:   http://www.jstor.org/stable/1806966

·         MyrdalGunnar. Valuein Social Theory: A Selection of Essays on Methodology [Електронний ресурс]/ Ed. Paul Streeten, published by Harper, 1958. – Режим доступу: http://www.jstor.org/stable/2228020

·         MyrdalGunnar. Beyondthe Welfare State [Електронний ресурс] /  Yale University Press, 1960. – 135 с. – Режим доступу: http://www.timbro.se/bokhandel/pdf/75664852.pdf

·         MyrdalGunnar. Challengeto Affluence [Електронний ресурс] /  Random House, 1963. – Режим доступу:  https://www.commentarymagazine.com/articles/challenge-to-affluence-by-gunnar-myrdal/

Joomla Plugins