Бертіл Готтхард Олін

Автор: Редактор on . Posted in Нагороджені лауреати

Бертіл Готтхард Олін (Улін)(23.04.1899 р. – 3.08.1979 р.) – шведський економіст. Лауреат Нобелівської премії 1977 року «За новаторський внесок у теорію міжнародної торгівлі і міжнародного руху капіталу» (разом з Дж.Мідом).

Біографія

Народився в с.Кліппан (Швеція). Навчався у Лундському університеті, де вивчав математику, статистику, економічні науки. А з 1917 р. навчався у Стокгольмській школі економічних наук і ділової адміністрації; отримавши ступінь магістра у Гарварді з економіки розпочав навчання в аспірантурі Стокгольмського університету за спеціалізацією «Економіка». Навчання в цьому університеті було перерване у зв´язку з роботою Б. Оліна протягом року в Шведській економічній раді і службою у військово-морському флоті. У 1924 р. він отримує докторський ступінь і призначається професором Копенгагенського університету. Через п´ять років повернувся в Стокгольм. Тут у Вищій школі економічних наук і ділової адміністрації працював професором до 1965 р.

У 1930 році, після року роботи в Женеві в Лізі Націй по складанню світового економічного огляду, БертілОлін став наступником Елі Хекшера в Стокгольмській школі економічних наук і ділової адміністрації. Там він вів роботу з розвитку макроекономічної теорії і теорії стабілізаційної політики. У 1938 році БертілОлін написав дві статті, що пізніше значно вплинули на так звану стокгольмську теорію заощаджень і капіталовкладень.

Бертіл Олін у 30-х роках є одним з активних фундаторів «шведської (стокгольмської) школи економіки». Обраний у 1938 році до шведського парламенту, БертілОлін з 1944 по 1967 р. був лідером Шведської ліберальної партії, а з 1944 по 1945 р. займав пост міністра торгівлі в коаліційному уряді. У цей час його дослідження і політична діяльність допомогли сформувати шведську державу добробуту, де класичний лібералізм з'єднався з елементами соціальної демократії. У 1950-60-і роки шведська модель була балансом між капіталізмом і соціалізмом. Протягом 1944-1967 pp. працював на посту голови Народної партії.

У 1969 –1975 pp. був головою комітету Нобелівських премій у галузі економіки Шведської академії наук.

Теорія

Теорія міжнародної торгівлі і міжнародного руху капіталу.Основний вклад ученого в економічну науку – це розробка і розвиток концепцій міжнародної торгівлі. Разом зі своїм співвітчизником Елі Хекшером Бертіл Олін розробив економічну модель, яка була покликана пояснити, на чому ґрунтується міжнародна торгівля промисловими товарами. На відміну від своїх попередників учені не пов'язували чинники міжнародної спеціалізації з природними відмінностями окремих країн.Вони вважали, що унаслідок причин історичного і географічного характеру розподіл матеріальних і людських ресурсів між країнами нерівномірний, що пояснює відмінність відносних цін на товари. На цьому ґрунтується закон пропорційності чинників: в умовах вільної торгівлі кожна країна прагне спеціалізуватися на виробництві і експорті товарів, у створенні яких використовується більше чинників, якими країна відносно краще наділена. Країна, як правило, імпортує товари з тих країн, де рідкісні для неї ресурси відносно дешевші.

Згідно теорії Хекшера-Оліна в процесі міжнародної торгівлі відбувається вирівнювання цін на чинники виробництва. На першому етапі ціна буде відносно нижча на ті чинники, якими країна володіє в надлишку, і відносно вища на ті, яких в країні недостатньо. Спеціалізація країни на виробництві капіталомістких товарів приведе до переливу капіталу в експортні галузі, збільшиться попит на капітал відносно його пропозиції і відповідно виросте його ціна (відсоток на капітал).Спеціалізація інших країн на виробництві трудомістких товарів стимулюватиме переміщення трудових ресурсів у відповідні галузі, що викличе зростання ціни на робочу силу. У результаті всі країни-учасники міжнародної торгівлі поступово втратять свої первинні переваги.

У своїх працях Бертіл Олін виходив з положення, що міжнародна торгівля виникає між країнами з різними «чинниками доходу» (відмінності у відносній пропозиції землі, праці і капіталу), навіть якщо ці країни володіють однаковими виробничими технологіями. Відмінності в чинниках доходу неминуче обумовлюватимуть відмінності у відносних цінах. Відштовхуючись від цього твердження, Бертіл Олін обґрунтував свою теорію відносно напрямів товарних потоків. Він передбачав, що країни експортуватимуть такі товари, які у них були б відносно дешеві за відсутності торгівлі, а імпортувати такі, які у них відносно дорогі знову ж таки за відсутності торгівлі.

Загалом спираючись на ідеї Е. Хекшера про дію тенденції до міжнародної рівноваги в цінах факторів і товарів, Б.-Г. Олін, однак, не погоджувався з ним щодо ролі руху товарів і факторів та доопрацював теорію порівняльних витрат. Ця спільна наукова ідея дала життя теорії співвідношення факторів виробництва. Ця теорія базується на кількох важливих припущеннях:

1. Все світове господарство складається з двох держав, причому кожна з них виробляє два товари, використовуючи два однорідні в масштабах світового господарства фактори виробництва. Кількість факторів незмінна, а кожна держава по різному забезпечена ними.

2. Виробництво у кожній державі базується на однаковій технології, тобто виробничі функції обох держав ідентичні.

3. Виробництво обох товарів у кожній державі характеризується незмінним ефектом масштабу.

4. Товари відзначаються різною факторомісткістю, але факторомісткість кожного товару завжди незмінна при всіх співвідношеннях цін на виробничі ресурси.

5. Смаки та уподобання споживачів у обох державах однакові.

6. Економіка обох держав характеризується досконалою конкуренцією.

7. Фактори виробництва повністю мобільні в межах кожної держави, але не можуть переміщуватися у міжнародних масштабах.

8. Транспортні видатки дорівнюють нулю.

9. Відсутні перешкоди для руху товарів між державами, ціни та обсяги виробництва визначаються під впливом суто ринкових сил без будь-якого втручання держави (уряду).

Вчені також досліджують безпосередньо не пов'язані з зовнішньою торгівлею причини міжнародних відмінностей у цінах: історичні, кліматичні, традиційні. Е. Хекшер і Б.-Г. Олін стверджували, що тільки національні, кліматичні особливості не пояснюють у повному обсязі міжнародних відмінностей у цінах, а джерелом різного рівня порівняльних витрат є співвідношення факторів виробництва.

Нерівність в оснащенні факторами виробництва зумовлює необхідність у міжнародній торгівлі. Кожна країна буде вивозити на світовий ринок саме ті товари, виробництво яких базується на використанні найчисельнішого і найдешевшого фактора: трудомісткі (численна і дешева праця), капіталомісткі (численний і дешевий капітал), матеріаломісткі товари (численні і дешеві природні ресурси). Збільшення виробництва товарів, що базується на використанні певного численного фактора, зумовить зростання попиту на нього. Це спричинить і підвищення його ціни. І навпаки, попит на фактори, пов'язані із поглибленням спеціалізації виробництва, що базується на численному факторі, буде скорочуватися. Отже, будуть знижуватися їхні ціни.

Підвищення ціни на численний фактор виробництва неминуче збільшить його пропозицію, а зниження цін на інші фактори скоротить її. Внаслідок цього, з одного боку, спостерігатиметься тенденція до вирівнювання цін факторів у країнах-контрагентах, оскільки в кожній з них ціна дешевшого фактора зростає, а дорогого – знижується. З іншого боку, зросте нерівномірність у наділеності факторами, оскільки в кожній країні збільшується пропозиція найчисленнішого фактора. Наслідком стане поглиблення міжнародного поділу виробництва (праці) і збільшення обсягу міжнародної торгівлі.

У підсумку міжнародний поділ праці формується доцільно. Зокрема, країни-контрагенти вироблятимуть вигідні товари з мінімальними витратами і відмовлятимуться від виробництва тих, для яких немає сприятливих умов. Товари вироблятимуть з мінімальними витратами. На ринку сформується вигідна для виробників і споживачів структура цін. Цей процес зумовлює нівелювання відмінностей у наділеності факторами та міжнародному поділі виробництва (праці), зменшення обсягу міжнародної торгівлі, оскільки в країнах, де численна і дешева праця, поступово скорочується виробництво трудомістких товарів і збільшується виробництво капіталомістких, а в країнах, де численний і дешевий капітал, відбувається протилежний процес.

Практичне застосування теорії
Робота Бертіла Оліна дала поштовх появі так званої “теореми про вирівнювання співвідношення  “чинники – ціни”, розробленою В. Столпером і П. Семюелсоном. Згідно з цією теорією, зовнішня торгівля визначає тенденцію до вирівнювання цін чинників виробництва в різних країнах. Якщо продовжити наведений вище приклад, то обмін австралійських товарів на англійські підніматиме ціну землі в Австралії і знижуватиме заробітну плату в Англії. Торгівельні потоки зростатимуть, справляючи усе більш сильну дію на ціни, поки ціна землі і заробітна плата в Австралії та Англії не зрівняються. Таким чином, торгівельний обмін товарами надає такий же ефект на ціни факторів, який могло б мати саме вільне переміщення чинників виробництва між країнами, якби таке було можливе. Практичне втілення теорії Бертіла Оліна полягало у висновку про те, що тарифи й інші торгівельні обмеження негативно діють на розподіл доходів, оскільки перешкоджають вирівнюванню доходів за факторами виробництва. Високі митні збори, що вводяться в Англії на товари, створювані за використання більших розмірів землі, можуть, згідно з цією теорією, лише підвищити частку землевласників у доході Англії і частку робітників у доході Австралії.  Насичена багатим фактичним матеріалом, робота Бертіла Оліна "Міжрегіональна і міжнародна торгівля" надала в розпорядження теоретиків торгівлі цілий набір гіпотез, що потребують теоретичного осмислення і емпіричної перевірки. Перша формальна перевірка цих гіпотез була здійснена через 20 років у роботах В. Леонтьева, який показав, що Сполучені Штати Америки, країна з найвищою всвіті відносною заробітною платою, здійснювала експорт трудомістких товарів. Різні інтерпретації цього, здавалося б, парадоксу стимулювали додаткові емпіричні і теоретичні дослідження проблем міжнародної торгівлі, подальший розвиток практичного застосування робіт Бертіла Оліна.

Цю теорію розвивали також Я. Тінберген, В. Столпер, Т. Рибчинський та ін.

Праці

Нобелівська лекція

·     Bertil Ohlin. (1977) Nobel Lecture:1933 and 1977 - some expansion policy problems in cases of unbalanced domestic and international economic relations, Economic Sciences, 1977, p.318-331.

http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/1977/ohlin-lecture.pdf

Теорія міжнародної торгівлі і міжнародного руху капіталу

·        Олин Б. Межрегиональная и международная торговля : пер. с англ. / Б. Улин. – М. : Дело, 2004. – 416 с.

·        Ohlin Bertil.The German Reparations Problem/ Bertil Ohlin. – 1930.

·        Ohlin Bertil.Тhe Cause and Phases of the World Economic Depression. Report presented to the Assembly of the League of Nations/ Bertil OhlinGeneva. –Secretariat of the League of Nations,1931.

·        OhlinBertil. InterregionalandInternationalTrade/ BertilOhlin. – 1933.https://books.google.ca/books/about/Interregional_and_international_trade.html?id=MU1CAAAAIAAJ

·        Ohlin Bertil.Mechanisms and Objectives of Exchange Controls/ Bertil Ohlin. – 1937.

Міждисциплінарні дослідження

·        Ohlin Bertil.Transfer Difficulties, Real and Imagined/ Bertil Ohlin//Economic Journal37 (March). Reprinted in H. S. Ellis and L. Metzler, eds., Readings in the Theory of International Trade. Philadelphia: Blakiston, 1949.

·          Ohlin Bertil.Some Notes on the Stockholm Theory of Saving and Investment/ Bertil Ohlin// EconomicJournal47 (March): 53–69; (June). – Р. 221–240.http://crecimientoeconomico-asiain.weebly.com/uploads/1/2/9/0/1290958/notes_on_the_theory_of_s_and_i_ii.pdf

·        Ohlin Bertil.The Problem of Employment Stabilization–  1949. http://www.amazon.com/Bertil-Ohlin/e/B00DX5ABPI

Joomla Plugins