Вільям Нордхаус

Автор: Редактор on . Posted in Нагороджені лауреати

2018 р.Вільям Нордхаус

Вільям Нордхаус (нар. 31.05.1941 р.) – американський економіст, засновник сучасної екологічної економіки.

Лауреат ювілейної, 50-ї Нобелівської премії з економіки 2018 року «За інтеграцію змін клімату в довготривалий макроекономічний аналіз» (разом з іншим американським економістом Полом Ромером).

Біографія

Вільям Нордхаус народився 31 травня 1941 року в Альбукерку, Нью-Мексико, США.

Закінчив Єльський університет у 1963 році, захистив докторську в Массачусетському технологічному інституті у 1967 році, з 2001 року працював на кафедрі економіки в Єльському університеті і брав участь в дослідницькому фонді в галузі економіки Cowles Foundationfor Research.

Разом з Полом Самуельсоном, також лауреатом Нобелівської премії, Вільям Нордхаус є співавтором популярного підручника "Економіка: вступний аналіз".

При адміністрації президента США Джиммі Картера, у 1977-1979 роках, Нордхаус був членом Ради економічних консультантів. Він також був іноземним членом Шведської королівської академії інженерних наук.

Теорія

Нордхаус став одним з перших економістів, хто звернув увагу на глобальне потепління і зміну клімату. Він почав займатися темою глобального потепління ще у 1970-ті роки.

Також науковець одним з перших запропонував можливий економічний спосіб боротьби зі змінами клімату шляхом запровадження в усьому світі систем оподаткування викидів парникових газів. Вуглекислий газ, який потрапляє в атмосферу і нагріває Землю, не вкладається у звичайні ринкові транзакції. "Для економіки цих викидів не існує, якщо не втрутитися і не інтерналізувати цю екстерналію (зовнішній ефект), тобто вбудувати зміну клімату в економічні моделі та процеси",  – зазначав вчений.

Як свідчать розрахунки, запровадження податків на викиди парникових газів може суттєво скоротити викиди вуглецю в атмосферу до 2100 року, а за максимізації цього податку, викиди вуглецю скоротяться вже в середньостроковій перспективі – до 2040 року. Нордхаус стверджує, що найкращий спосіб обмежити викиди – розрахувати вартість фіксованого рівня викидів, а потім вимагати від компаній або урядів оплатити ці витрати.

"Зміна клімату є частиною особливого виду економічної діяльності, відомої як глобальні суспільні блага. Щоб вирішити цю проблему, як мінімум, всі країни повинні домовитися про штраф за викиди вуглекислого газу та інших парникових газів за узгодженою мінімальною ціною", – йдеться у його роботах.

У 1990-х Нордхаус розробив першу інтегровану модель з оцінювання кліматичних змін DICE (DynamicIntegratedClimate-Economy). Вона дозволяє економістам аналізувати витрати на зміну клімату. У цій моделі пов'язані воєдино економічні та кліматичні показники, що дозволяє формалізувати зв'язок економічного зростання з викидами вуглецю і потеплінням. Крім того, її важливість полягає у тому, що всі попередні прогностичні моделі розглядають кліматичні умови як сталі – зокрема, вони не враховують можливу зміну врожаїв сільськогосподарських культур, яка може вплинути на обсяг експорту чи імпорту та, як наслідок, на обсяги валютних надходжень. Ця модель дозволила розрахувати, скільки повинні платити суб’єкти господарювання, причетні до викидів в атмосферу і можливих кліматичних змін. За оцінкою Нордхауса ця сума складає приблизно 40 дол. США за 1 тону. Пізніше він створив схожу регіональну модель (RICE), за допомогою якої можна спрогнозувати витрати на викиди в регіоні або країні.

Практичне застосування теорії

Математична модель В. Нордхауса, яка враховує вплив людської діяльності на навколишнє середовище, може застосовуватись в Україні під час складання прогнозів щодо взаємозв’язку між економічним зростанням і кліматичними змінами та запровадженням оподаткування парникових та інших викидів в атмосферу.

Праці

Нобелівська лекція

  • Nordhaus W. (1997). Traditional productivity estimates are asleep at the (technological) switch. Economic Journal, Vol. 107, No. 444, pp. 1548–1559
  • Nordhaus W. (2006).Geography and Macroeconomics: New Data and New Findings, Proceedings of the National Academy of Sciences (US), March 7, 2006, vol. 103, no. 10, 3510-3517, open access at http://www.pnas.org/cgi/content/full/103/10/3510.
  • Nordhaus W. (2006). After Kyoto: Alternative Mechanisms to Control Global Warming, American Economic Review, vol. 96, no. 2, May 2006, pp. 31-34.
  • Nordhaus W. (2017). Integrated assessment models of climate change. NBER Reporter, No. 3, pp.16–20.
  • Nordhaus W. (2017). Projections and uncertainties about climate change in an era of minimal climate policies. NBER Working Paper, No. 22933
  • Nordhaus W.,Moffat A. (2017). Asurvey of global impacts of climate change: Replication, survey methods, and astatistical analysis. NBER WorkingPaper, No. 23646.
Joomla Plugins